Туберкульоз (ТБ) і надалі залишається одним з найсмертоносніших інфекційних захворювань у світі. За даними нещодавно опублікованого Глобального звіту ВООЗ про туберкульоз 2025 року, минулого року ТБ забрав понад 1,2 мільйона життів та вразив близько 10,7 мільйона людей.

Попри вимірюваний прогрес у діагностиці, лікуванні та впровадженні інновацій, нестача стабільного фінансування та нерівний доступ до якісних послуг продовжують загрожувати глобальній відповіді на ТБ. Експерти ВООЗ попереджають: ці виклики можуть уповільнити або навіть відкотити назад досягнення останніх років.

Світовий прогрес: відновлення після пандемії COVID-19

У 2023–2024 роках рівень захворюваності на туберкульоз у світі знизився майже на 2%, а смертність — на 3%. Ці показники свідчать про поступове відновлення систем охорони здоров’я після значних збоїв, спричинених пандемією COVID-19, яка суттєво вплинула на доступність діагностики та лікування ТБ.

Країни та регіони, що демонструють стійке зниження показників

Досвід окремих держав підтверджує: політична воля, системні інвестиції та інтегровані підходи до надання допомоги здатні радикально змінити ситуацію з туберкульозом.

За період 2015–2024 років:

Африканський регіон ВООЗ

• зниження захворюваності на 28%,
• зниження смертності — на 46%.

Європейський регіон ВООЗ

• зниження захворюваності на 39%,
• зниження смертності — на 49%.

Більше ніж 100 країн досягли щонайменше 20% зниження захворюваності, а 65 країн — зменшення смертності на 35% і більше, виконавши проміжні цілі Стратегії ВООЗ «Покласти край туберкульозу».

Соціальний захист та мультисекторальні дії — вирішальні у подоланні причин епідемії

Вперше ВООЗ представила дані щодо прогресу у сфері соціального захисту, використовуючи інформацію, зібрану Міжнародною організацією праці (МОП). Серед 30 країн із найбільшим тягарем ТБ охоплення соціальним захистом суттєво різниться — від 3,1% в Уганді до 94% у Монголії, при цьому 19 країн повідомляють про рівень покриття нижче 50%.

Соціальний захист є ключовим елементом відповіді на ТБ, адже епідемію підсилюють такі фактори ризику, як недоїдання, ВІЛ, діабет, куріння та вживання алкоголю. Їхнє подолання, поряд із боротьбою з бідністю та іншими соціальними детермінантами, потребує скоординованих багатосекторальних дій.

Прогалини у фінансуванні: загроза прогресу та інноваціям

Незважаючи на наявні успіхи, світові темпи боротьби з ТБ залишаються недостатніми для досягнення цілей Стратегії «Покласти край туберкульозу». Головною перешкодою є хронічне недофінансування.

• У 2024 році глобальне фінансування становило лише 5,9 млрд дол. США — близько чверті від необхідних 22 млрд дол. США на 2027 рік.
• Очікуване скорочення фінансування міжнародних донорів із 2025 року може призвести до 2 млн додаткових смертей та 10 млн нових випадків ТБ у 2025–2035 роках.

Фінансування досліджень також відстає: у 2023 році було залучено 1,2 млрд дол. США (24% цілі). Разом із тим інноваційний прогрес прискорюється:

• розробляються 63 діагностичні тести,
• 29 препаратів проходять клінічні випробування (у 2015 році таких було лише 8),
• 18 вакцин-кандидатів знаходяться на клінічних етапах, з яких 6 — у фазі 3.

ВООЗ продовжує очолювати глобальні зусилля зі стимулювання інновацій у сфері вакцинації проти ТБ, зокрема через Раду з прискорення TB-вакцин.

Заклик до політичної волі та глобальної солідарності

«Ми перебуваємо на вирішальному етапі боротьби з туберкульозом. Скорочення фінансування та стійкі драйвери епідемії загрожують звести нанівець важко здобуті досягнення», — зазначила д-р Тереза Касаєва, директор Департаменту ВООЗ з питань ВІЛ, туберкульозу, гепатиту та ІПСШ.

ВООЗ закликає уряди та міжнародних партнерів до:

• посилення політичної прихильності;
• збільшення внутрішніх інвестицій;
• підтримки досліджень та інновацій;
• розвитку систем соціального захисту;
• зміцнення багатосекторальної співпраці.

Лише за умови рішучої та скоординованої дії можливо пришвидшити прогрес і рухатися до світу, вільного від туберкульозу.

Який прогрес демонструє Україна?

На тлі глобальних тенденцій важливо розуміти, як виглядає ситуація в окремих країнах, особливо там, де система охорони здоров’я працює в умовах надзвичайних викликів. Для України Глобальний звіт ВООЗ за 2025 рік має особливе значення, адже країна продовжує протидіяти туберкульозу в умовах повномасштабної війни, масштабних переміщень населення, руйнування медичної інфраструктури та зростання соціальної вразливості.

Попри всі ці фактори, національна система протидії ТБ змогла зберегти роботу ключових служб, забезпечити широке використання швидкої діагностики, продовжити профілактичні програми та підтримати пацієнтів із лікарсько-стійким туберкульозом. Оновлені дані ВООЗ демонструють певний прогрес — зокрема у зниженні смертності та високому охопленні тестуванням, — але разом з тим фіксують і низку критичних проблем: недостатнє охоплення лікуванням, збереження високого тягаря MDR/RR-TB, а також невизначеність у демографічних розрахунках, яка суттєво впливає на оцінки поширеності хвороби.

Глобальний звіт 2025 року пропонує найповнішу на сьогодні картину того, як виглядає туберкульоз в Україні у 2024 році — у цифрах, тенденціях і структурі пацієнтів. Нижче — ключові дані, на які варто звернути увагу при плануванні програм, адвокаційних активностей та розробці політик.

Що показують оновлені дані про Україну

За оцінками ВООЗ, у 2024 році в Україні могло бути близько 33 000 випадків туберкульозу (діапазон 26–40 тис.), що відповідає приблизно 86 випадкам на 100 000 населення.

Водночас ВООЗ наголошує на важливих застереженнях щодо точності цих оцінок: демографічна структура населення України залишається невизначеною через масштабні переміщення, міграцію, тимчасову окупацію територій та загальний вплив повномасштабної війни. Це впливає на розрахунок як рівнів захворюваності, так і показників охоплення послугами.

Ключові показники:

🔸 Нові випадки та смертність

• Оцінена захворюваність на ТБ серед людей, які живуть з ВІЛ — 6 400 випадків.
• MDR/RR-TB залишається значним викликом: 9 700 нових випадків у 2024 році.
• Смертність від ТБ серед ВІЛ-негативних — 2 600 людей.
• Смертність від ТБ серед людей з ВІЛ — 1 600.

🔸 Динаміка за 2015–2024 роки

• Показник захворюваності знизився на 20% (за цільового орієнтира — 50% до 2025 року).
• Смертність скоротилася на 53%, що відповідає глобальним орієнтирам значною мірою.

🔸 Виявлення та лікування

У 2024 році в Україні повідомлено 18 311 нових і рецидивних випадків ТБ.

• 98% пацієнтів протестовані швидкими молекулярними тестами при діагностиці.
• 99% мають відомий ВІЛ-статус.
• Серед дорослих випадків 74% — чоловіки, 23% — жінки.
• Лише 56% від оціночної кількості випадків ТБ були охоплені лікуванням — один з ключових викликів для системи охорони здоров’я.

🔸 ТБ та ВІЛ

• 15% нових і рецидивних випадків ТБ — серед людей, які живуть з ВІЛ.
  93% з них отримують АРТ, що є одним із найкращих показників у регіоні.

🔸 Лікарсько-стійкий ТБ

• Тестування на резистентність до рифампіцину охоплює 97–98% пацієнтів.
  У 2024 році 3 000 людей розпочали лікування RR-TB без резистентності до фторхінолонів;
• 851 пацієнт — з pre-XDR/XDR-TB.

Рівень успішності лікування (порівняно з успіхами 2022–2023 років):

• Нові/рецидивні випадки ТБ — 77%
• MDR/RR-TB — 67%
• Pre-XDR/XDR-TB — 68%

🔸 Профілактика ТБ

• 76% людей, які живуть з ВІЛ і вперше стають на облік, отримують профілактичне лікування.
• Профілактику отримують 93% контактів пацієнтів з бактеріологічно підтвердженим ТБ — один із найвищих показників у світі.

🔸 Фінансування

У 2024 році на заходи з профілактики, діагностики і лікування ТБ було доступно 53 млн доларів, із них:

• 63% — державне фінансування,
• 37% — міжнародні донори.

Бюджет на 2025 рік становить 50 млн доларів, із оцінкою 4.6% нестачі фінансування.

Висновок

Попри повномасштабну війну, значні системні навантаження та демографічну невизначеність, Україна продовжує демонструвати важливий прогрес у протидії туберкульозу — зокрема, у зниженні смертності та високому охопленні сучасною діагностикою й профілактичними послугами. Це стало можливим завдяки зусиллям національної системи охорони здоров’я, міжнародних партнерів та громадського сектору.

Водночас залишаються критичні виклики, які потребують невідкладної уваги:

• недостатнє охоплення лікуванням;
• високий тягар лікарсько-стійкого ТБ;
• загроза скорочення фінансування;
• потреба у зміцненні соціального захисту для людей, уражених ТБ.

Глобальний звіт ВООЗ 2025 року чітко підкреслює: для збереження та посилення досягнутого прогресу Україна потребує подальшого розширення доступу до якісних послуг, стійких інвестицій, розвитку мультисекторальної взаємодії та безперервної підтримки пацієнтів у часи війни.

Тільки за умови політичної волі, стабільного фінансування та партнерства держави, громадянського суспільства й міжнародних організацій ми можемо рухатися до мети — України та світу, вільних від туберкульозу.