Вступ

Туберкульоз залишається однією з найсерйозніших інфекційних хвороб у світі та продовжує становити значний виклик для систем громадського здоров’я. Попри наявність ефективних методів профілактики, діагностики та лікування, щороку мільйони людей хворіють на туберкульоз, а тисячі помирають від захворювання, яке можна попередити та вилікувати.

Водночас туберкульоз є не лише медичною проблемою. На ризик захворювання, своєчасність звернення по допомогу, доступ до якісних послуг, прихильність до лікування та його результати суттєво впливають соціальні, економічні, правові та поведінкові чинники. Бідність, недостатнє харчування, складні житлові умови, стигма, дискримінація, обмежений доступ до соціального захисту та інші соціальні детермінанти здоров’я можуть створювати бар’єри для отримання допомоги та успішного завершення лікування.

Саме тому подолання туберкульозу потребує комплексної відповіді, яка виходить за межі системи охорони здоров’я та передбачає участь різних секторів державної політики, громадянського суспільства, спільнот, яких торкнувся туберкульоз, міжнародних партнерів та інших зацікавлених сторін.

Одним із інструментів для посилення такої взаємодії є Рамка багатосекторальної підзвітності для подолання туберкульозу (Multisectoral Accountability Framework to End Tuberculosis, MAF-TB), розроблена Всесвітньою організацією охорони здоров’я. МАФ-ТБ допомагає країнам узгоджувати зобов’язання, дії, моніторинг і перегляд результатів, а також забезпечувати підзвітність усіх учасників відповіді на туберкульоз.

Для організацій громадянського суспільства МАФ-ТБ є важливою рамкою для розуміння своєї ролі у формуванні політики, наданні підтримки людям, яких торкнувся туберкульоз, моніторингу доступності та якості послуг, адвокації та посиленні підзвітності національної відповіді на туберкульоз.

Що таке МАФ-ТБ

Рамка багатосекторальної підзвітності для подолання туберкульозу (Multisectoral Accountability Framework to End Tuberculosis, МАФ-ТБ) — це інструмент, розроблений Всесвітньою організацією охорони здоров’я для підтримки країн у досягненні цілей Стратегії End TB та виконанні міжнародних зобов’язань у сфері протидії туберкульозу.

МАФ-ТБ ґрунтується на розумінні того, що ефективна відповідь на туберкульоз потребує участі не лише сектору охорони здоров’я, а й інших секторів державної політики та суспільства. На перебіг епідемії та результати лікування впливають соціальні, економічні та структурні чинники, зокрема рівень доходів населення, доступ до соціального захисту, умови проживання, освіта, зайнятість, дотримання прав людини та рівень стигми й дискримінації.

Основною метою МАФ-ТБ є забезпечення ефективного залучення всіх зацікавлених сторін до відповіді на туберкульоз та посилення підзвітності урядів, партнерів і суспільства щодо досягнення цілей Стратегії End TB.

На відміну від традиційних підходів, які розглядають туберкульоз переважно як проблему системи охорони здоров’я, МАФ-ТБ пропонує модель спільної відповідальності, у межах якої державні органи, організації громадянського суспільства, спільноти, міжнародні партнери, наукові установи та інші зацікавлені сторони спільно беруть участь у плануванні, реалізації, моніторингу та оцінці заходів з протидії туберкульозу.

Таким чином, МАФ-ТБ не є окремою програмою чи проєктом. Це рамка підзвітності та координації, яка допомагає узгоджувати зобов’язання, дії та результати, а також забезпечувати прозорість і відповідальність усіх учасників відповіді на туберкульоз.

Як працює МАФ-ТБ: принципи та компоненти

МАФ-ТБ ґрунтується на низці принципів та взаємопов’язаних компонентів, які забезпечують ефективну координацію, підзвітність та міжсекторальну взаємодію у сфері протидії туберкульозу.

Основні принципи МАФ-ТБ:

• політичне лідерство та відповідальність держави;
• багатосекторальний підхід;
• підзвітність та спільна відповідальність;
• людиноорієнтований підхід;
• права людини, рівність та справедливість;
• значуще залучення громадянського суспільства та спільнот;
• адаптація до національного контексту.

Практична реалізація МАФ-ТБ відбувається через чотири взаємопов’язані компоненти: зобов’язання, дії, моніторинг і звітність та перегляд результатів.

Зобов’язання (Commitments) визначають політичні, програмні та фінансові цілі у сфері протидії туберкульозу.

Дії (Actions) охоплюють практичні заходи, спрямовані на реалізацію взятих зобов’язань.

Моніторинг і звітність (Monitoring and Reporting) забезпечують оцінку прогресу та аналіз результатів.

Перегляд результатів (Review) дозволяє використовувати отримані дані для вдосконалення політики та програм.

Разом ці компоненти формують безперервний цикл підзвітності: від формування зобов’язань до аналізу результатів та ухвалення нових рішень.

Багатосекторальний підхід до подолання туберкульозу: роль різних секторів та зацікавлених сторін

Однією з ключових особливостей Рамки багатосекторальної підзвітності для подолання туберкульозу (МАФ-ТБ) є визнання того, що подолання туберкульозу не може бути забезпечене виключно силами системи охорони здоров’я. Ефективна відповідь на епідемію потребує узгоджених дій різних секторів державної політики та суспільства, які впливають на соціальні детермінанти здоров’я, умови життя населення, доступ до послуг та результати лікування.

Такий підхід ґрунтується на розумінні того, що причини поширення туберкульозу часто пов’язані не лише з медичними чинниками, а й з бідністю, недостатнім харчуванням, нестабільною зайнятістю, складними житловими умовами, обмеженим доступом до соціального захисту, стигмою та дискримінацією. Саме тому ВООЗ розглядає подолання туберкульозу як спільну відповідальність державних інституцій, громадянського суспільства, спільнот, приватного сектору та міжнародних партнерів.

Провідну роль у координації національної відповіді на туберкульоз відіграє сектор охорони здоров’я. Водночас досягнення цілей Стратегії End TB потребує активної участі інших секторів, які можуть впливати на соціальні, економічні та структурні чинники, що визначають ризик захворювання, доступ до допомоги та прихильність до лікування.

Особливе значення у багатосекторальній відповіді мають органи соціального захисту, які сприяють зменшенню соціальної вразливості та підтримці людей, яких торкнувся туберкульоз; освітній сектор, який формує обізнаність та сприяє подоланню стигми; фінансово-економічний сектор, відповідальний за забезпечення сталого фінансування програм; органи місцевого самоврядування, які забезпечують інтеграцію заходів протидії туберкульозу на рівні громад; а також сектор юстиції та пенітенціарна система, де існує підвищений ризик поширення захворювання.

Важливу роль також відіграють структури, що працюють з внутрішньо переміщеними особами, мігрантами та іншими мобільними групами населення, приватний сектор як важливий надавач медичних послуг, наукові та академічні установи, міжнародні організації та партнери з розвитку.

Особливе місце у МАФ-ТБ відведено організаціям громадянського суспільства та спільнотам, яких торкнувся туберкульоз. ВООЗ розглядає їх не як допоміжних виконавців окремих програм, а як рівноправних партнерів держави у формуванні політики, реалізації заходів, моніторингу результатів та забезпеченні підзвітності.

Основні сектори та зацікавлені сторони, залучені до багатосекторальної відповіді на туберкульоз, наведено в Таблиці 1.

Таким чином, МАФ-ТБ пропонує модель, у якій боротьба з туберкульозом перестає бути виключно завданням системи охорони здоров’я та стає спільною відповідальністю всіх секторів держави і суспільства. Саме така міжсекторальна взаємодія дозволяє впливати не лише на медичні наслідки захворювання, а й на соціальні та економічні чинники, які підтримують епідемію та створюють бар’єри для отримання допомоги.

Роль громадянського суспільства та спільнот у МАФ-ТБ

Однією з ключових особливостей Рамки багатосекторальної підзвітності для подолання туберкульозу є визнання громадянського суспільства та спільнот, яких торкнувся туберкульоз, повноправними учасниками національної відповіді на захворювання.

ВООЗ наголошує, що організації громадянського суспільства, спільноти людей, яких торкнувся туберкульоз, а також люди з власним досвідом захворювання повинні відігравати важливу роль у всіх компонентах МАФ-ТБ. Такий підхід відображає сучасне розуміння того, що ефективна політика у сфері громадського здоров’я неможлива без активної участі людей, на яких вона безпосередньо впливає.

Організації громадянського суспільства мають унікальну перевагу завдяки безпосередній роботі з людьми та громадами. Саме вони часто першими виявляють бар’єри доступу до послуг, випадки стигми та дискримінації, порушення прав людини, труднощі з прихильністю до лікування та інші проблеми, які можуть залишатися непомітними для офіційних систем моніторингу. Крім того, громадські організації відіграють важливу роль у формуванні довіри між системою охорони здоров’я та людьми, які потребують допомоги, особливо серед соціально вразливих груп населення.

ВООЗ розглядає громадянське суспільство як важливого партнера держави у формуванні політики, реалізації програм, моніторингу результатів та забезпеченні підзвітності. Організації громадянського суспільства можуть сприяти врахуванню потреб спільнот у стратегічних документах, підтримувати реалізацію людиноорієнтованих послуг, здійснювати незалежний моніторинг доступності та якості допомоги, а також брати участь у процесах перегляду результатів і вдосконалення політики.

Роль громадянського суспільства у реалізації чотирьох компонентів МАФ-ТБ наведено в Таблиці 2.

Окрему увагу МАФ-ТБ приділяє залученню спільнот, яких безпосередньо торкнувся туберкульоз. До них належать люди, які проходять лікування або завершили його, члени їхніх родин, громадські об’єднання людей з досвідом туберкульозу, пацієнтські організації та мережі активістів. Їхня участь дозволяє враховувати реальний досвід людей під час розробки політик і програм та забезпечує прийняття більш ефективних і справедливих рішень.

Сучасні підходи до громадського здоров’я дедалі частіше ґрунтуються на принципі «Нічого для нас без нас», який передбачає активну участь людей із власним досвідом захворювання у процесах прийняття рішень. Саме такий підхід лежить в основі МАФ-ТБ.

Отже, у межах МАФ-ТБ громадянське суспільство та спільноти розглядаються розглядаються в межах МАФ-ТБ не як допоміжні виконавці окремих заходів, а як рівноправні партнери держави у формуванні політики, реалізації програм, моніторингу результатів та забезпеченні підзвітності.

Координаційні механізми та підзвітність у межах МАФ-ТБ

Ефективна реалізація багатосекторального підходу до подолання туберкульозу потребує не лише політичної підтримки та залучення різних секторів, а й наявності механізмів координації, моніторингу та підзвітності. Саме тому МАФ-ТБ передбачає створення або посилення інституційних механізмів, які забезпечують взаємодію всіх зацікавлених сторін та дозволяють оцінювати прогрес у досягненні національних цілей.

Національний багатосекторальний координаційний механізм

Одним із ключових елементів МАФ-ТБ є наявність координаційного механізму, який забезпечує взаємодію між різними секторами та здійснює нагляд за реалізацією політики у сфері протидії туберкульозу. Такий механізм може функціонувати як окремий орган або бути інтегрованим у вже існуючі національні координаційні платформи.

Основними завданнями координаційного механізму є координація діяльності зацікавлених сторін, підтримка реалізації національних стратегій, організація процесів моніторингу та перегляду результатів, мобілізація ресурсів, розвиток міжсекторальної співпраці та забезпечення підзвітності учасників.

ВООЗ рекомендує забезпечувати широке представництво в межах координаційного механізму, включаючи органи державної влади, сектор охорони здоров’я, органи місцевого самоврядування, організації громадянського суспільства, спільноти, яких торкнувся туберкульоз, приватний сектор, наукові установи та міжнародних партнерів.

Моніторинг, звітність та перегляд результатів

Важливими складовими МАФ-ТБ є регулярний моніторинг, звітність та перегляд досягнутого прогресу. Їх метою є оцінка виконання взятих зобов’язань, ефективності реалізованих заходів та впливу програм на епідемічну ситуацію і добробут людей, яких торкнувся туберкульоз.

Для моніторингу можуть використовуватися дані національних інформаційних систем, результати досліджень, програмних оцінок, громадського моніторингу та інформація, отримана від спільнот. Особливу увагу ВООЗ приділяє залученню громадянського суспільства до процесів моніторингу та оцінки як важливого джерела інформації про реальний досвід людей та бар’єри доступу до послуг.

Регулярний перегляд результатів дозволяє виявляти прогалини, визначати нові пріоритети, оновлювати політики та програми, а також посилювати міжсекторальну взаємодію. Участь різних зацікавлених сторін у таких процесах сприяє прозорості, підзвітності та прийняттю більш обґрунтованих управлінських рішень.

Таким чином, у межах МАФ-ТБ підзвітність розглядається як безперервний цикл управління, у якому зобов’язання трансформуються в дії, результати систематично оцінюються, а отримані висновки використовуються для подальшого вдосконалення національної відповіді на туберкульоз.

Практичні кроки впровадження МАФ-ТБ на національному та місцевому рівнях

Для підтримки країн у процесі адаптації та впровадження Рамки багатосекторальної підзвітності для подолання туберкульозу ВООЗ розробила покроковий алгоритм дій. Запропоновані кроки допомагають трансформувати принципи МАФ-ТБ у практичні механізми координації, планування, моніторингу та підзвітності.

Важливо підкреслити, що впровадження МАФ-ТБ не передбачає створення паралельних систем управління. Навпаки, його метою є посилення існуючих механізмів шляхом розвитку міжсекторальної взаємодії, залучення зацікавлених сторін та підвищення ефективності прийняття рішень.

Запропоновані ВООЗ десять кроків не є одноразовою послідовністю дій. Вони формують безперервний цикл удосконалення національної відповіді на туберкульоз, у межах якого планування, реалізація, моніторинг та перегляд результатів взаємопов’язані між собою.

Саме такий підхід дозволяє забезпечити сталість змін, підвищити ефективність використання ресурсів та створити умови для досягнення цілей Стратегії End TB.

Значення МАФ-ТБ для розвитку людиноорієнтованих послуг та медико-психосоціального супроводу

Одним із важливих внесків Рамки багатосекторальної підзвітності для подолання туберкульозу є формування умов для розвитку людиноорієнтованих підходів до профілактики, лікування, догляду та підтримки людей, яких торкнувся туберкульоз.

Хоча МАФ-ТБ не є клінічним документом і не регламентує безпосередньо моделі надання медичних чи соціальних послуг, його принципи створюють інституційне підґрунтя для розвитку комплексної підтримки людини на всіх етапах маршруту отримання допомоги.

Однією з базових ідей МАФ-ТБ є перехід від системоорієнтованого до людиноорієнтованого підходу. ВООЗ наголошує, що результати лікування туберкульозу залежать не лише від якості медичної допомоги, а й від ширшого контексту життя людини.

На своєчасність звернення по допомогу, прихильність до лікування та його результати можуть впливати рівень доходу, житлові умови, доступ до харчування, соціальна підтримка, психоемоційний стан, стигма, дискримінація, супутні захворювання та інші соціальні детермінанти здоров’я.

Саме тому ефективна відповідь на туберкульоз має поєднувати медичні втручання із заходами соціальної підтримки та міжсекторальної взаємодії.

Принципи МАФ-ТБ створюють сприятливі умови для впровадження медико-психосоціального супроводу людей, яких торкнувся туберкульоз. Такий підхід передбачає комплексну підтримку людини та її родини з урахуванням медичних, психологічних і соціальних потреб.

Медико-психосоціальний супровід може включати інформування та консультування, підтримку прихильності до лікування, оцінку потреб людини, психологічну підтримку, допомогу у вирішенні соціальних проблем, перенаправлення до інших служб і сервісів, сприяння отриманню соціальних послуг та підтримку під час повернення до активного життя після завершення лікування.

Впровадження таких послуг сприяє зменшенню ризику переривання лікування, покращенню результатів терапії та підвищенню якості життя людей, яких торкнувся туберкульоз.

Подолання стигми та роль громадянського суспільства

ВООЗ розглядає стигму та дискримінацію як важливі бар’єри на шляху до досягнення цілей щодо подолання туберкульозу. Страх осуду, соціального виключення або втрати роботи може змушувати людей відкладати звернення по допомогу, приховувати свій діагноз або переривати лікування.

МАФ-ТБ наголошує на необхідності створення середовища, у якому люди можуть отримувати послуги без дискримінації, з повагою до їхньої гідності, прав та індивідуальних потреб.

Важливу роль у цьому процесі відіграють організації громадянського суспільства. Саме вони часто забезпечують послуги, які доповнюють медичну допомогу, здійснюють соціальний супровід, психосоціальну підтримку, консультування, аутріч-роботу, підтримку прихильності до лікування та захист прав людини.

Завдяки тісній взаємодії зі спільнотами громадські організації сприяють адаптації послуг до реальних потреб людей, виявленню бар’єрів доступу до допомоги та формуванню більш справедливої й ефективної системи підтримки.

Від підзвітності до покращення якості життя

МАФ-ТБ демонструє, що підзвітність у сфері туберкульозу стосується не лише досягнення програмних показників. Її кінцевою метою є покращення результатів для людей та забезпечення рівного доступу до якісної допомоги.

У цьому контексті людиноорієнтовані послуги та медико-психосоціальний супровід виступають важливими інструментами реалізації принципів МАФ-ТБ на практиці. Вони допомагають забезпечити безперервність допомоги, врахувати індивідуальні потреби людини та створити умови для успішного завершення лікування.

Таким чином, МАФ-ТБ формує не лише систему підзвітності, а й основу для розвитку комплексної, справедливої та людиноорієнтованої відповіді на туберкульоз, у центрі якої перебуває людина та її потреби.

Значення МАФ-ТБ для України

Для України принципи МАФ-ТБ мають особливе значення в умовах війни, масштабних гуманітарних викликів, внутрішнього переміщення населення та додаткового навантаження на систему охорони здоров’я. За таких умов забезпечення ефективної відповіді на туберкульоз потребує не лише належної організації медичної допомоги, а й координації зусиль різних секторів держави, громадянського суспільства, міжнародних партнерів та спільнот.

Водночас Україна вже має значний практичний досвід розвитку механізмів міжсекторальної взаємодії у сфері протидії туберкульозу. Упродовж останніх років у країні сформовано низку координаційних платформ та механізмів, які відповідають ключовим принципам МАФ-ТБ та сприяють залученню різних зацікавлених сторін до формування й реалізації політики у сфері протидії туберкульозу.

Важливу роль у забезпеченні міжсекторальної взаємодії відіграє Національна рада з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу, яка забезпечує координацію політики на національному рівні та створює можливості для участі державних органів, громадянського суспільства, міжнародних організацій і спільнот у процесах прийняття рішень.

Однією з сильних сторін української відповіді на туберкульоз є активне залучення організацій громадянського суспільства до надання послуг, підтримки людей, яких торкнувся туберкульоз, проведення моніторингу, адвокації та розвитку людиноорієнтованих моделей допомоги. Важливим кроком стало впровадження механізмів закупівлі та контрактування послуг недержавних надавачів, що дозволяє розширювати доступ до підтримки, особливо для вразливих груп населення.

Окремого значення набуває розвиток громадського моніторингу та механізмів залучення спільнот до оцінки якості та доступності послуг. Такі підходи відповідають принципам МАФ-ТБ щодо забезпечення підзвітності, прозорості та врахування досвіду людей, яких безпосередньо торкається проблема туберкульозу.

Важливо зазначити, що Україна продовжує застосовувати інструменти МАФ-ТБ для оцінки та вдосконалення національної відповіді на туберкульоз. Практичне застосування підходів багатосекторальної підзвітності сприяє виявленню прогалин, визначенню пріоритетів та плануванню подальших заходів для посилення відповіді на туберкульоз.

Яскравим прикладом практичного впровадження принципів багатосекторальної підзвітності та залучення спільнот є трирічний проєкт «Community-Driven Approaches for Transformative Change to Combat DR-TB», який реалізується за підтримки Європейської коаліції боротьби з туберкульозом (ЄКТБ) та фінансування Unitaid (KELIN). Країновим партнером у реалізації проєкту в Україні виступає пацієнтська спільнота TBPeopleUkraine.

У межах реалізації проєкту та за активної участі Партнерства «Зупинимо туберкульоз. Україна» було проведено повторну базову оцінку багатосекторальної підзвітності у сфері протидії туберкульозу. Результати оцінки та підготовлений за її підсумками звіт стануть важливою основою для подальшого діалогу між державними інституціями, громадянським суспільством, спільнотами та міжнародними партнерами щодо визначення пріоритетів, наявних викликів і необхідних заходів для посилення багатосекторальної відповіді на туберкульоз в Україні.

Досвід України демонструє, що принципи багатосекторальної підзвітності можуть успішно застосовуватися навіть в умовах надзвичайних викликів. Подальше зміцнення міжсекторальної взаємодії, розвиток людиноорієнтованих послуг, підтримка участі громадянського суспільства та спільнот, а також системне використання даних для прийняття рішень залишаються важливими передумовами досягнення національних і глобальних цілей щодо подолання туберкульозу.

Висновки

Туберкульоз залишається однією з найактуальніших проблем громадського здоров’я у світі та потребує комплексної відповіді, що виходить за межі традиційних медичних підходів. Соціальні, економічні, правові та поведінкові чинники суттєво впливають як на ризик розвитку захворювання, так і на можливість людини своєчасно отримати допомогу та успішно завершити лікування. Саме тому досягнення цілей щодо подолання туберкульозу неможливе виключно силами системи охорони здоров’я.

Рамка багатосекторальної підзвітності для подолання туберкульозу (МАФ-ТБ), розроблена Всесвітньою організацією охорони здоров’я, пропонує сучасний підхід до організації національної відповіді на туберкульоз, заснований на принципах партнерства, підзвітності та спільної відповідальності. МАФ-ТБ створює механізми для координації дій різних секторів, забезпечення виконання зобов’язань, моніторингу прогресу та використання отриманих результатів для вдосконалення політики й програм.

Особливістю МАФ-ТБ є те, що він розглядає боротьбу з туберкульозом як спільне завдання державних органів, системи охорони здоров’я, органів соціального захисту, освітнього сектору, місцевого самоврядування, приватного сектору, міжнародних партнерів, громадянського суспільства та спільнот, яких торкнувся туберкульоз. Такий підхід відповідає сучасному розумінню соціальних детермінант здоров’я та необхідності міжсекторальної взаємодії для досягнення сталих результатів.

Одним із ключових положень МАФ-ТБ є визнання громадянського суспільства та спільнот рівноправними учасниками національної відповіді на туберкульоз. ВООЗ наголошує, що організації громадянського суспільства та люди, яких торкнулося це захворювання, повинні брати участь у всіх компонентах рамки — від формування політики та планування до моніторингу, оцінки та перегляду результатів. Такий підхід сприяє врахуванню реальних потреб людей, підвищенню підзвітності та розвитку більш ефективних і справедливих рішень.

Важливим внеском МАФ-ТБ є створення умов для розвитку людиноорієнтованих послуг. Рамка підкреслює необхідність забезпечення доступу до етичних, заснованих на правах людини, недискримінаційних та чутливих до потреб людини послуг. У цьому контексті особливого значення набувають медико-психосоціальний супровід, соціальна підтримка, захист прав людини, подолання стигми та дискримінації, а також усунення соціальних та економічних бар’єрів, які можуть перешкоджати успішному лікуванню.

Таким чином, МАФ-ТБ є не лише інструментом підзвітності, а й важливою концептуальною основою для побудови сучасної, ефективної та людиноорієнтованої системи відповіді на туберкульоз. Його впровадження сприяє переходу від вузькосекторальних підходів до моделі спільної відповідальності, у центрі якої перебуває людина, її потреби, права та можливості отримати якісну допомогу незалежно від життєвих обставин.

Партнерство «Зупинимо туберкульоз. Україна» продовжує підтримувати розвиток професійного діалогу щодо формування та реалізації державної політики у сфері протидії туберкульозу, розвитку людиноорієнтованих послуг та посилення ролі громадянського суспільства у досягненні цілей щодо подолання туберкульозу в Україні.

Використані джерела та інформація про видання

Цей матеріал підготовлено з метою підвищення обізнаності організацій громадянського суспільства щодо Рамки багатосекторальної підзвітності для подолання туберкульозу (Multisectoral Accountability Framework to End Tuberculosis, MAF-TB), її основних принципів, механізмів функціонування та ролі громадянського суспільства у формуванні, реалізації та моніторингу політики у сфері протидії туберкульозу.

Основні джерела

1. World Health Organization.Operational Guidance: Adaptation and Implementation of the WHO Multisectoral Accountability Framework to End TB. Geneva: WHO; 2023.
2. World Health Organization.Multisectoral Accountability Framework to Accelerate Progress to End Tuberculosis by 2030 (MAF-TB). Geneva: WHO; 2019.
3. World Health Organization.The End TB Strategy. Geneva: WHO; 2015.
4. United Nations General Assembly.Political Declaration of the High-Level Meeting on the Fight Against Tuberculosis. New York: United Nations; 2018.

Про видання

Матеріал підготовлено Партнерством «Зупинимо туберкульоз. Україна», секретаріатом якого виступає ВБО «Конвіктус Україна». Публікацію створено за підтримки американського народу через проєкт «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні», який реалізує організація PATH за фінансування Уряду Сполучених Штатів Америки. Відповідальність за зміст цього матеріалу несуть виключно його автори. Зміст публікації не обов’язково відображає погляди PATH, Уряду Сполучених Штатів Америки або інших партнерів проєкту.

Таблиці

Таблиця 1. Основні сектори та зацікавлені сторони у багатосекторальній відповіді на туберкульоз

Таблиця 2. Роль організацій громадянського суспільства у реалізації компонентів МАФ-ТБ

Таблиця 3. Основні механізми багатосекторальної підзвітності у сфері протидії туберкульозу в Україні