Валентина Василівна (ім’я змінено), мешканка села на Чернігівщині, до війни жила скромно зі своїм співмешканцем. Тривалий стрес і обстріли підірвали її імунітет, і вона почала помічати перші симптоми: тривалий кашель, слабкість, втрата ваги.

 Завдяки турботі сусідів, які допомогли їй дістатися Чернігова для обстеження, було встановлено діагноз — туберкульоз у важкій формі. Жінка потребувала тривалого стаціонарного лікування.

 У найважчий період підтримку забезпечила Благодійна організація “Чернігівська Мережа”. Соціальна працівниця супроводжувала жінку протягом усього лікування, допомагала з оформленням необхідних документів і координувала взаємодію з медичними закладами.

 Через госпіталізацію Валентина Василівна не змогла підготуватися до зими: її господарство залишилося без догляду. Соціальна працівниця звернулася до сусідів, які об’єдналися й допомогли жінці з одягом, взуттям і продуктами. Також організація щомісяця надавала продуктові сертифікати на 400 гривень.

 «Війна принесла багато викликів, але навіть у таких умовах успішні випадки подолання туберкульозу демонструють важливість комплексного підходу та підтримки неурядових організацій», — зазначають фахівці БО «100% життя. Чернігів».

Туберкульоз у часи війни

Захворюваність на туберкульоз залишається серйозною загрозою. Проте своєчасне виявлення, дотримання схем лікування та підтримка спільноти дозволяють людям успішно подолати хворобу. Благодійні організації відіграють ключову роль у забезпеченні безперервного лікування та соціальної підтримки навіть у найскладніших обставинах.